Розвиток ринку кави в Україні: прогнози маркетологів

Саме наш співвітчизник Юрій Кульчицький у далекому минулому навчив Європу пити «каву». Але в нашій країні кавова культура стала бурхливо розвиватися тільки в останні кілька років. Сьогодні кава в Україні – це привабливий бізнес. На ринок заходять нові гравці, зростає конкуренція, проте це нікого не зупиняє. Ми запитали маркетологів кавових компаній, людей, професія яких пов’язана з щоденним аналізом ринку кави, чим пояснюються такі стрімкі зміни на кавовій карті України, а також в якому напрямі буде розвиватися культура споживання цього напою і чи варто очікувати на міні-ростери в кожному домі.

Інна Рябцева, директор з маркетингу ТОВ ТД «УкрКофе»

Кавовий бізнес стрімко розвивається не тільки в нашій країні, але і у всьому світі. Наприклад, сьогодні найшвидшими темпами зростають кавові ринки країн азіатського і навіть африканського регіону, ті, де кава не була популярним напоєм. Головний локомотив змін і зростання популярності кави в світі – бурхливий розвиток кавової HoReCa, що створила категорію fresh coffee (свіжообсмаженої кави в зернах), яку можна приготувати і випити тут і зараз. Це привертає увагу все більшої кількості людей до споживання кави, змінює еталони якості і створює навколо цього напою особливий ореол – цілий окремий світ, спосіб життя, який ідеально вписується в сучасні реалії.
Наша країна знаходиться на стику трендів Європи та Азії – Західна Україна з її розвиненою кавовою культурою і решта, де історично була сформована чайна культура. Україна за 20 років пройшла у ніші споживання кави традиційний для країн, що розвиваються, шлях від розчинної кави до натуральної (меленої, в зернах). Кілька років тому стався перелом – обсяги споживання натуральної кави перевищили обсяги розчинної. Посприяли цьому все ті ж гравці HoReCa, які запропонували ринку свіжу каву в чашці і продовжують розвивати культуру кави та інфраструктуру. За останні 10 років в Україні завдяки кав’ярням з’явилося багато гарного обладнання, покращився сервіс, а навчання бариста стало окремим напрямом. Що стосується бізнес-вигоди, то міні-кав’ярня – бізнес, який досить швидко окуповується, з невисоким порогом входу, і незважаючи на високу конкуренцію, в ньому, як у «блакитному океані», є місце для багатьох маленьких гравців.
До міні-ростерів на кухні, думаю, не дійде, хоча все залежить від ступеня фанатизму кавомана. Але те, що fresh coffee буде домінувати, – це точно. Зміняться еталони якості – вони зараз вже набагато вищі, ніж у минулому. Хоча більша частина населення України, як і раніше, п’є не найкращу кави (що пов’язано з низькими доходами), молодь, яка виросла зі склянкою кави в руках, любить іншу каву – арабіку, моносорти, гурме-каву, локальне обсмажування і т. ін. З розвитком ринку дійсно якісна кава буде популярною і у нас, але вона буде недешевою. Крім того, з’являться нові способи приготування на стику дому та on the go, затребувані внаслідок швидкого ритму життя і бажання випити якісну каву в будь-якому місці перебування.

 

Олена Козлова, директор з маркетингу UCC

 

Поступово, хоч і не без деяких хвилювань через економічні струси, жителі України збільшують споживання натуральної кави (в зернах і меленої). Енергія кавоманів так званої 3-ї кавової хвилі, коли приготування напою зводиться практично в ранг мистецтва, все більше і більше запалює наших співвітчизників.

Жителів великих міст, особливо молодь 20-30 років, уже не здивуєш запитанням в кав’ярні: «Вам альтернативу?» (Це означає один із способів приготування кави.) Але все ж новій кавовій культурі ще судилося еволюціонувати, і ринок в сенсі розвитку цієї самої 3-й кавової хвилі поки що далекий від насичення.

Причому, рух відбувається одночасно з двох сторін: якісно зростає споживач, дізнаючись все більше про каву (а це – неоране поле), а також ростуть виробники, обсмажувальники, бариста, постійно відточуючи і вдосконалюючи всі свої знання, вміння та навички.

Кавовий бізнес вічний: люди пили і будуть пити каву, а також, як виявилося, це величезний і дуже цікавий пласт знань і умінь, тому тут розвиватися однозначно є куди, як виробникам, там і нашим улюбленим споживачам. Поступово ринок наповнюватиметься все більш якісною кавою вітчизняного обсмажування, і це прекрасно.
Продовжує зростати культура споживання кави поза домом. Впевнена, така тенденція збережеться, тому що кавування – це ритуал, задоволення від процесу, від оточення. І молодим людям однозначно цікавіше робити це в симпатичних кав’ярнях, ніж удома. Якщо економічна ситуація в нашій країні покращиться, то до розвитку кави поза домом будуть підключатися і невеликі міста, адже нова кавова хвиля дуже яскрава, сповнена ентузіастів, і вони понесуть її всюди. Однак, безумовно, добробут людини безпосередньо впливає в тому числі і на каву, яку вона обирає. Тому сподіваємося на краще.

Мирослава Дмитрук, менеджер з розвитку бізнесу, канал споживання за межами дому JDE Professional

Кава як напій, що відповідає багатьом потребам споживачів, очевидно, мала всі шанси розвиватися останні роки, особливо зважаючи на дуже низьку базову культуру споживання.
Власне, відповідь на запитання, чому так зростає споживання кави: тому що задовольняє не одну потребу споживачів, бо споживачі лише почали це розуміти, і культура споживання кави тільки починає формуватися.
Чому бізнес прибутковий: тут просто все (якщо поверхово), взагалі кавовий бізнес вважаю одним з найгеніальніших бізнесових рішень.
Прибутковість через невеликі початкові інвестиції, відносно швидкий шлях до споживача, попит, що стабільно зростає. Думаю, що надалі буде складніше зробити гарний бізнес-кейс порівняно з тим, як було раніше. Це має посилювати конкуренцію, але для споживача тут вбачаю лише переваги.
Споживач тільки почав шукати якість напою і задовольняти інші потреби в споживанні кави, крім «прокинутись» зранку й отримати заряд енергії. Думаю, надалі нас чекатимуть зміни – урізноманітнюватиметься меню кавових напоїв, посиляться сезонні пропозиції. Разом із цим, споживач, очікую, буде шукати стабільну якість у зручному форматі.
Із того, що потенційно стабільно: скоріше за все, ми не будемо пити каву а-ля італійці в Україні, тому половина кавових напоїв все-таки лишиться з молоком.
Якщо говорити про ростери – я впевнена, що внаслідок зростання доходів населення споживачі захочуть спробувати якісь речі вдома, яких зараз немає в них, як-от капсульні машини, наприклад, або невеликі еспресо-кавомашини. Не виключаю, що можуть бути нішові речі, як і нові віяння моди в споживанні кави, але, разом з цим, мають збільшуватися вимоги до якості, а це навряд чи можна буде забезпечити вдома в ростері.

Вдома можна, в принципі, все робити, якщо так дуже узагальнено: від миючих засобів до пошиття одягу, але я не думаю, що обсмажування кави буде домашнім заняттям.

Павло Валерійович Буханенко, комерційний директор ТОВ «Перша Чарівна Скриня»

 
На мій погляд, основних причин того, що останні два роки (і не тільки) відбуваються серйозні зміни на ринку України, кілька. По-перше, це зменшення практично до нуля імпортного мита. Якщо в 2015 році при імпорті кави в бюджет сплачувалось 38% (15% мито і 20% ПДВ, що збільшувало собівартість товару на 38%), то в цьому році мито склало всього 2,5% (сумарно з ПДВ 23%). Ні для кого не секрет, що раніше велика частина кави на ринок потрапляла контрабандними шляхами. Зараз «кавова контрабанда» практично померла і в основному на ринку працюють офіційні імпортери, які більше зацікавлені у довгостроковому розвитку бренда. Серйозно вплинула на зміну культури споживання поява на ринку нових гравців з якісним продуктом і обладнанням. Це McDonald’s, оператори заправних станцій WOG, OKKO, Shell. Завдяки цим новим гравцям споживачі дізналися, що каву можна варити з 100%-ї арабіки на новому сучасному обладнанні вартістю 10-15 тис. євро. Це задало певний стандарт і стимулювало споживання.
Наступним етапом, що стимулює підвищення культури споживання кави у кав’ярнях, має стати поява на ринку мережевих операторів кав’ярень – таких як Starbucks, Costa та їм подібних. Це задасть ринку чіткі орієнтири, допоможе сформувати у свідомості споживача високі стандарти якості і змете з ринку «псевдопрофесійних» кавових операторів.
Щодо прогнозів домашнього вжитку: звичайно, буде рости споживання кави в капсулах, а також очікується зсув споживання від розчинної кави в бік зернової. Це пов’язано як зі зростанням доходів, так і зі здешевленням домашніх кавоварок.

 

Людмила Поліно, директор з маркетингу компанії Gemini

Для багатьох у нашій країні робота в кавовій галузі – не просто бізнес, а певний спосіб життя. Кава – це цікава і захоплююча справа, яка приносить непогані гроші за умов правильного підходу. Адже кава – високомаржинальний продукт. З огляду на всі плюси, багато людей в нашій країні вирішили для себе випробувати цю нішу. Основними критеріями привабливості кавового бізнесу я б назвала низький поріг входу (якщо ви плануєте відкрити невелику кав’ярню або локальне обсмажування)
і зростання споживання цього продукту на українському ринку. Але для досягнення гарних результатів лише інвестицій, як і в будь-якому іншому бізнесі, недостатньо – необхідне розуміння ринку загалом і бізнес-процесів зокрема. Без цього відбувається те, що ми бачимо сьогодні: дуже багато компаній, від локальних обсмажувальників до великих виробників, закриваються, не витримавши конкуренції.
На мій погляд, кавовий ринок у своєму обсязі в нашій країні досягнув піку. Це відноситься до кількості кав’ярень і частки натуральної кави в принципі. Наступний крок, який ми будемо cпостерігати і який дуже характерно проглядається в динаміці продажів, – це зростання споживання більш якісної натуральної кави. Українці стали більше знатися на якості, складі продукту і більш вимогливі до
смакових характеристик напою в чашці. Сьогодні вже недостатньо просто вивіски «Натуральна кава» та автоматичної машинки, яка готує еспресо з робусти. Тепер кавомани хочуть отримати смак з більш легкими, квітковими, кислими нотами, які характерні для арабіки або блендів, де переважає арабіка. Ростер у кожному будинку – не така вже й фантастична ситуація, враховуючи, скільки в країні з’явилося обсмажувальників. Але якість їхнього продукту залишає бажати кращого. В результаті ми прийдемо до того, що на ринку залишаться тільки ті виробники, які роблять якісний продукт за конкурентну ціну, а ті, хто хоче просто зрубати легких грошей, підуть в історію.